Медведєв Артем Володимирович
19 грудня 1991 р. – 2 лютого 2024 р.
Артем Медведев народився і виріс у серці України — Києві, місті, де кожен камінь сповнений історії та любові до рідної землі. Він навчався у школі №82 імені Тараса Шевченка, де відзначався допитливістю, доброзичливістю та щирим характером. Пізніше опанував професію в Київському професійному ліцеї «АВІАНТ», поєднуючи знання й працелюбність із невтомним прагненням до нового.
Ще з юності Артем мав підприємницький хист і відкриту душу: умів надихати інших, завжди бачив світлі сторони життя й підтримував тих, хто поруч. Його посмішка розвіювала тривоги, а серце було сповнене тепла й доброти. 6 грудня 2017 року в його житті з’явилося найбільше щастя — народився син, якому Артем прагнув прищепити любов до України, справедливість і силу духу.
Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації, Артем без вагань став на захист Батьківщини. Він приєднався до 26 дивізіону Річкової флотилії Військово-Морських Сил ЗС України, брав участь у бойових діях на Запорізькому напрямку та в Херсонській області, проявивши незламність і відвагу справжнього воїна. За мужність і самопожертву Указом Президента України від 8 грудня 2023 року №818/2023 він був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
2 лютого 2024 року Артем героїчно загинув під час виконання бойового завдання з евакуації побратимів на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Його поховали на Берковецькому кладовищі рідного Києва.
Артем Медведев залишив по собі приклад світлої, мужньої й самовідданої людини, яка жила заради родини, друзів і своєї країни. Його ім’я навіки вписане в історію України та серця тих, хто знав і любив його. Пам’ять про Артема — це символ незламності, любові й світла, що не згасає навіть у найтемніші часи.










