Розвідник ГУР МО України
Лабенський Микола Павлович
“МОЛОДИЙ”
22.05.1994 – 06.08.2023
БІОГРАФІЯ
Лабенський Микола Павлович народився 22.05.1994 в м.Радомишль Житомирської області.
Закінчив Потіївську середню школу Радомишльського району.
Після вступив до СПТУ №1 м.Радомишль. Після якого був призваний до лав ЗСУ у навчальний підрозділ «Десна», де став командиром відділення у званні молодшого сержанта.
Після проходження служби, працював тренером в спортивному клубі «DIVAS» і в 2016-2018 виступав на змаганнях з фітнесу та бодибілдингу у федерації UBPF у категорії менс фізік та класік фізік, а також готував до змагань інших спортсменів.
Через якийсь час, повернувся до служби у ролі бійця-розвідника, виконуючи складні та небезпечні завдання для нашої держави. Неодноразово відзначався командуванням за свою роботу.
Після початку повномасштабного вторгнення, продовжив брати участь, у складі спецпідрозділу ГУР МО України, у складних операціях на найнебезпечніших ділянках по забезпеченню територіальної цілісності та незалежності України.
Був нагороджений медаллю МО України «За бездоганну службу», відзнакою III ступеня ГУР МО України медаллю «За відданість воєнній розвідці, медаллю «За мужність при виконанні спецзавдань» посмертно та Знаком народної пошани «Кров за Україну».
Він був відданим, ініціативним і завжди попереду. Показував справжній приклад честі, мужності та самопожертви. Завжди приходив на допомогу.
І коли командування запропонувало йому стати інструктором-наставником, він подякував за довіру і сказав, що розгляне цю пропозицію після виконання наступного важливого завдання на півдні країни, адже хотів допомогти своїм побратимам. І це стало його останнім завданням, після якого, на жаль, герой повернувся «на щиті».
Микола загинув 06.08.2023 на Херсонщині, після успішного виконання завдання, де на жаль, дорогою назад, хлопців чекала небезпека.
Місце поховання Героя - с.Потіївка, Радомишльського р-н, Житомирської обл.
Ти пішов на смерть, заради життя…Та в наших спогадах ти назавжди!
У кожного з нас ти залишив дуже вагомий та цінний слід у серці.
Ти став дійсно прикладом для багатьох, вчителем. І навіть будучи вже у іншому світі, ти й досі поруч з усіма нами. Захищаєш, допомагаєш, вчиш та наставляєш.
Тепер ти пішов далі і став справжнім духовним вчителем для багатьох людей. Крилами янгола-охоронця для сім’ї та рідних тобі людей.
Ти так багато встиг зробити за таку невелику кількість років. Особливо для інших. Кожен день ти жив життя на максимум. По совісті. З Честю істинного воїна, з відданістю своїм принципам. Сміливо, рішуче, впевнено і до кінця. І як справжній вікінг достойний Вальгали, ти загинув за честь, за правду, за життя, на полі бою зі зброєю в руках.
