Баліновський Роман Миколайович
23 лютого 1990 р. – 29 липня 2024 р.
Баліновський Роман Миколайович народився 23 лютого 1990 року у м. Дніпрорудне Запорізької області. У 1996 році пішов до першого класу Дніпрорудненської середньої школи №3. У 1998 р. почав відвідувати тренування у спортивному клубі з єдиноборств “Будокан”. За 10 років займанням спортом Роман досяг гарних успіхів, приймаючи участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях та став володарем чорного поясу з карате фудокан 1 дан. В 2007 році Роман закінчив школу та з успіхом поступив до Запорізького Національного технічного університету. З 28 листопада 2011 року пішов добровільно на військову службу за контрактом до Військово-Морських Сил Збройних Сил України у м. Севастопіль до військової частини А0247 на розвідувальний корабель “Славутич”. В 2014 році мужньо відстоював оборону нашого корабля від російських окупантів, які на той час захопили Українській Крим. Залишився вірним Військовій присязі та, попри всі труднощі й ризики, вийшов з окупованої Автономної Республіки Крим на материкову частину України. Продовжив службу в м. Одеса. У 2015 році після закінчення контракту повернувся до рідного міста Дніпрорудне. В 2016 р. Роман одружився, а 19 лютого 2017 році народилася донька Катерина. Наприкінці літа 2022 року, після окупації міста Дніпрорудного російськими загарбниками, Баліновський Роман виїхав разом зі своєю родиною до міста Запоріжжя та вступив до лав Збройних Сил України.
З 7 жовтня 2022 року мужньо виконував свій обов’язок у складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України із захисту нашої Батьківщини від навали російських загарбників в 27 дивізіоні Річкової флотилії ВМС ЗС України, у званні старшини 2 статті на посаді комендора десантного катера в акваторії річки Дніпро у Запорізькій області.
У липні 2024 року за власним бажанням приєднався до екіпажу десантного катера, який виконував бойові завдання у Херсонській області та приймав участь в підтримці створеного плацдарму на лівому березі Дніпра.
Загинув захищаючи Батьківщину 29 липня 2024 року при виконанні бойового завдання в акваторії річки Дніпро біля села Садове Херсонської області від ворожого повітряного удару дрона-камікадзе типу “FPV”.
Старшина 2 статті Баліновський Р.М. за проявлену особисту мужність, самовіддане та бездоганне служіння Українському народу нагороджений державною нагородою України – “За мужність” 3 ступеня (посмертно).
Без батька залишилася неповнолітня донька Катерина, а без чоловіка дружина Валерія. Також батько та мати Романа залишилися без сина.
Похований на Капустяному цвинтарі у м. Запоріжжя.









